Як СБУ обороняла Київ, виявляла диверсантів та протидіяла «русскому миру» на Одещині. І чому війна – найкращий час для реформи Служби
24 лютого о першій ночі в головній будівлі СБУ в Києві ще горіло світло – закінчувались оперативні наради. «Всі вже приблизно розуміли, що буде», – каже LIGA.net керівник одного з підрозділів СБУ Богдан.
Особовий склад був приведений у бойовий стан, ще раз пройшлись по інструкціях: що треба робити за різних сценаріїв. Через декілька годин розпочалося повномасштабне вторгнення РФ.
Серед іншого, 650 співробітників утворили 17 груп швидкого реагування, які забезпечували інформацією Збройні Сили України та проводили контрдиверсійну роботу у столиці та області.
Окрема група сиділа в спеціально закритому бункері і до неї стікалась уся інформація.
«У нас був співробітник, який, мабуть, ніколи не спав, – каже LIGA.net інший співробітник СБУ Андрій. – До нього йшли всі координати та інформація для підрозділів, які стримували росіян в Київській області».
В СБУ дуже багато професіоналів, які вміють робити свою роботу. Але велика війна показала слабкі місця Служби і підкреслила важливість змін.
«Самоочищатися треба не лише від агентів РФ, а й від ледарів та непрофесіоналів, які хочуть відсидітися. Бо іноді вони на рівні зі зрадниками», – каже нардеп від Голосу Роман Костенко в коментарі LIGA.net.
БАЗА «ОРКІВ» ТА ЗАГРОЗА З ПІВДНЯ
Впродовж першого місяця 650 співробітників СБУ опрацювали в Києві та в області близько 27 000 людей. «Це була контррозвідувальна робота. Діяли на випередження. Ми обходили будинки, готелі, хостели та підприємства. Працювали з людьми і просили киян повідомляти нас про все, що могло викликати підозру», – пригадує співробітник СБУ Богдан.
За його словами, підвищена свідомість українців дала потужний ефект і дозволяла виявляти агентуру та диверсантів РФ.
ДОВІДКА. В Дніпровському районі Києва мешканці сусіднього будинку порадили СБУ звернути увагу на 11 молодиків, які мешкали в напівпідвальному приміщенні. З’ясувалось, що у 2021 році вони заїхали з окупованої території Донеччини під прикриттям реабілітаційного центру для наркозалежних.
Але «реабілітаційний центр» був забитий їжею та місцями для сну і де-факто був законсервованою групою. «Якби росіяни просунулись на Київ, то такі «консерви» мали б взяти зброю в тайнику та спробувати захопити адмінбудівлі», – розповідає співрозмовник в СБУ.
До речі, директором цього «реабілітаційного центру» виявився командир взводу другого армійського корпусу «армії ЛНР», який уже відсидів своє і на той час «просто жив у столиці».
СБУ під час оборони Києва спрацювало на відмінно, розповідає керівник підрозділу СБУ Богдан: «Так, ми пам’ятаємо, як по місту з’являлися різноманітні мітки, але насправді таким чином росіяни хотіли посіяти паніку та відвернути увагу спецслужб на непотрібні об’єкти. Вони спеціально поширювали чутки про ДРГ. Але ми працювали дійсно по реальних загрозах. В результаті не було жодного теракту. Жодна ДРГ не вбила посадову особу і не захопила адмінбудівлю. А це один із факторів, на який у Росії був серйозний розрахунок».
Паралельно із відпрацюванням диверсантів та коригувальників в столиці, була організована робота на Київщині. До роботи залучили навіть 17-річних курсантів академії СБУ, які допомагали створити базу на 3000 російських військових, котрі вчиняли злочини в області.
«Дуже важливо все задокументувати правильно, щоб це були не лише заяви України, а і факти для Гааги», – підкреслює співрозмовник.
Згодом модель оперативного розшуку та аналізу інформації почали впроваджувати в інших областях України.
На півдні ключовим питанням була Бесарабія. Навіть на третій-четвертий місяць великої війни СБУ очікувала активізацію росіянами свого контингенту в Придністров’ї. «В росіян там 25 000 військових та склади озброєння, – пояснює Андрій. – Ми вивчали, наскільки Придністров’я буде загрозою для України».
Також на півдні шукали російську агентуру. Там дуже багато пенсіонерів-військових, які досі отримують від РФ пенсію. Вони приїхали до України наприкінці 80-х і залишились після розвалу СРСР.
«Росія цілком могла розцінювати їх як протестний потенціал для використання на свою користь, – каже співрозмовник в СБУ. – Тому треба було грати на випередження та локалізувати осередки».
В ПОШУКАХ «КРОТІВ»
«Війна – це як чистилище. Вона змушує ворожих шпигунів проявити себе, – каже керівник підрозділу СБУ Богдан. – Якщо людина «консерва», то в умовах війни у неї лише лічені дні чи навіть години на прийняття рішення».
Зараз у суспільства багато запитань щодо дій СБУ в Херсонській та Харківській областях. Зокрема, про можливе розмінування мостів на Чонгарі – межі окупованого Криму і Херсонської області. Вранці 24 лютого російські війська змогли дуже швидко просунутись на цьому напрямку.
LIGA.net запитала, як служба допустила це, але співрозмовники відмовились коментувати. Мовляв, «не на часі». Сам в.о. керівника Служби Василь Малюк на це запитання відповідав в інтерв’ю 1+1 так:
«Відповідне кримінальне провадження перебуває у Державному бюро розслідувань. Вони здійснюють слідство, на сьогодні проводиться багато експертиз. Я не маю жодного права розкривати карти… Разом з тим, наскільки мені відомо, слідство вже на завершальному етапі».
Також є інформація, що начальник антитерористичного центру в Херсонській області Ігор Садохін нібито передав ворогу карту мінних полів та координував дії російської авіації, коли супроводжував колону херсонської СБУ в евакуацію. Про це заявив голова Херсонської облради Олександр Самойленко.
«Якби ми встигли очистити Службу до війни, то, можливо, ми б не мали стільки проблем з початком великого вторгнення, – каже LIGA.net Олена Щербан, юристка Центру протидії корупції. – Коли ключові особи в областях, які мали б захищати нашу країну, сприяли тому, що здавались цілі регіони. Це наслідок того, що Служба була не очищена».
В СБУ утримались від розгорнутих коментарів, але визнають, що зрадники були. Проте мова про «буквально кілька осіб» і всіх їх вчасно викрили. «Путін – сам спецслужбіст, і росіяни роками насичували своїми агентами різні структури», – каже співрозмовник.
Він підкреслює: допоки немає вироків суду – СБУ не може розкривати деталей.
Так само обережно в СБУ коментують кейс екскерівника харківського управління Романа Дудіна, який, за версією слідства, навмисне перешкоджав органам управління області організовувати оборону.
Мовляв, є керівник, якого на момент вторгнення росіян не було в області, а є колектив, який виконував завдання. Тому нехай слідство розбирається.
«Те, що ми знайшли крота всередині, – це добре. Ми зацікавлені, щоб в умовах війни наші спецоперації готувались без ризику витоку інформації», – каже керівник підрозділу СБУ Андрій.
Задля унеможливлення витоку інформації під час планування спецоперацій СБУ проводила оперативні ігри, коли озвучувались фейкові плани, які давали змогу зрозуміти, де і від кого ворог отримав неправдиві дані.
«І ми не переходили до важливої стадії, поки не переконалися в відсутності негативних наслідків, – каже співрозмовник в СБУ. – Кулініч (екскерівник кримського управління СБУ. – Ред.) тому і був затриманий лише після того, як був якісно задокументований. Хоча «розроблявся» понад рік.
ХТО ВИНЕН У ЗРАДІ І ЯК ЦЕ ВИПРАВИТИ
Нардеп від Голосу Роман Костенко не береться оцінювати можливу зраду окремих керівників СБУ, але переконаний, що потрібно змінювати кадрову політику. Костенко – «кіборг» та колишній співробітник «Альфи» СБУ, тому багато знає про проблеми зсередини.
«Самоочищатися треба не лише від агентів РФ, а й від ледарів та непрофесіоналів, які хочуть відсидітися. Бо іноді вони на рівні зі зрадниками», – каже він в коментарі LIGA.net.
За словами Костенка, дуже часто керівниками напрямів стають не професіонали, які знають свою справу, а люди, яких знають вищі начальники.
«Як дуже часто буває? Прийшов керувати Службою, наприклад, ексначальник економічного відділу – витягують та призначають усюди «економістів», – додає Костенко.- Прийшов керувати начальник відділу «К» – усюди призначають людей з відділу «К», не дивлячись, що до них були питання».
На думку Костенка, щоб це змінити – не потрібно змінювати законодавство. Достатньо бажання очільника Служби.
Внутрішня контррозвідка, яка має виявляти «кротів» всередині Служби, фактично опинилась в руках ворога, каже LIGA.net Мар’яна Безугла, заступниця голови парламентського комітету з питань нацбезпеки та оборони (Слуга народу). Водночас мова не про фізичне засилля російських агентів (наприклад, у квітні президент Володимир Зеленський позбавив генеральського звання ексначальника головного управління внутрішньої безпеки СБУ Андрія Наумова за «зраду»).
«Це наслідок того, що відбувалося з СБУ останні 30 років, – каже Безугла. – Законодавчі обмеження, спотворена звітність, звуження можливостей контррозвідки, в тому числі внутрішньої, зіграло проти Служби».
Безугла пояснює, що чинний закон про контррозвідку – це фактично результат «законодавчої диверсії» проросійських сил. Для закону про СБУ за основу був взятий закон про міліцію СРСР, а не нормотворча база про КДБ. Тому СБУ довший час була умовною безпековою міліцією. А контррозвідка була прирівняна до оперативно-розшукової діяльності та до 2014 року «опинилась під повним контролем РФ», додає вона.
До 2014 року в нас не було контррозвідки як такої, її фактично нівелювали, – вважає Безугла.
ВІЙНА ЯК ВІКНО МОЖЛИВОСТЕЙ ДЛЯ РЕФОРМИ СБУ
Війна виявила ті моменти, які варто удосконалювати в українській спецслужбі. Саме тому в парламенті з’явився законопроєкт №7684-д, який має допомогти СБУ посилити контррозвідувальний напрям.
«Нинішній закон про контррозвідку був написаний в мирний час для мирного часу, – каже LIGA.net співробітник СБУ Богдан. – Жодної норми, яка б дозволила нам перейти на воєнні рейки, там немає».
Він зізнається, що нинішня редакція закону значно ускладнювала роботу СБУ в перші дні війни. І якби зміни були раніше – результати Служби могли бути ще кращими.
Наприклад, законопроєкт дозволяє СБУ в районі бойових дій проводити контррозвідувальні заходи без рішення суду – за дозволом керівника. Також регламентується проведення контррозвідувального опитування.
Саме таке опитування дозволило на початку року викрити агентуру, яка працювала в Кабміні. «По факту такі опитування і так існують 30 років, але їх треба закріпити законодавчо», – пояснює співрозмовник в СБУ.
ДОВІДКА. Недосконалість цих аспектів в законі помітно гальмує результат. Наприклад, вищезгадана новина про агентів ФСБ в уряді була опублікована Службою в червні 2022-го, хоча на відео допитів видно, що підозрювані сидять в зимових куртках. «Процесуальні рейки настільки сповільнені через недолугість законодавства», – кажуть в СБУ.
«Наприклад, призначається людина в Укроборонпром. Але якщо ми бачимо, що в неї багато виїздів в Росію, – ми викликаємо її на опитування і пропонуємо їй поліграф», – продовжує він.
Водночас людина може відмовитись від поліграфа. Але тоді роботодавець може задуматись, чи брати кандидата до себе. А СБУ бере його в «розробку». Якщо через, умовно, рік підозри не підтверджуються – кейс закривається, запевняють у Службі.
Також СБУ отримає право «опитувати» чиновників, які збираються у закордонне відрядження.
«Потенційно такі люди є привабливою мішенню для російських спецслужб, – пояснюють в СБУ. – Якщо це держслужбовець або військовий – ми зможемо перед відрядженням поспілкуватись з ним і зрозуміти, чи є загроза».
Законопроєкт дозволить СБУ працювати на випередження і пришвидшить документування загроз. Водночас ставиться запобіжник: матеріали, зібрані під час контррозвідки, не можна використовувати в суді. Все, що стосується прав людини (зокрема, прослуховування), має мати санкцію суду.
Контррозвідувальні заходи щодо нардепів відбуваються з дозволу генпрокурора. «Національна спецслужба, яка не може перевіряти нардепів, – це нонсенс», – вважає керівник підрозділу СБУ Андрій.
Як приклад він наводить кейс Андрія Деркача. «Він міг би бути задокументований давним-давно, якби був механізм контррозвідки, який ми і просимо прописати», – пояснює співрозмовник.
«Наразі цей законопроєкт – це питання оперативності та виживання», – переконує співрозмовник в СБУ.
В СБУ розраховують, що документ буде ухвалений парламентом найближчим часом.
«Цей закон дозволить нам набагато ефективніше боротися зі шпигунами, зрадниками та агентами РФ. А значить – і пришвидшить перемогу», – резюмує співробітник СБУ.
Костенко підтримує доопрацьований законопроєкт і вважає, що СБУ критично важливо мати більше повноважень в контррозвідці. Але водночас не забувати про глобальну реформу, прибираючи повноваження, які існують для показовості, та передбачивши більший контроль.
Нові повноваження СБУ в контррозвідці – це така собі цукерка, каже LIGA.net Олена Щербан, юристка ЦПК. Це те, заради чого мала проводитись переатестація та забиратись невластиві функції.
«І виходить так, що ми даємо цю цукерочку, але не забираємо усіх інших проблем, які мала прибрати реформа», – констатує вона.
Законопроєкт про контррозвідку виводить основну діяльність СБУ з кримінального-процесуального процесу, але не створює жодного дієвого механізму контролю, каже LIGA.net Володимир Яворський, експерт Центру громадянських свобод.
«Пропонується надати СБУ інструменти, які будуть використовуватись на чесному слові. В світі ніде це так не побудовано. Завжди є важелі контролю», – каже Яворський.
Суд не матиме чітких критеріїв, за якими зможе ухвалити рішення про дозвіл/заборону прослуховування. Немає жодної відповідальності суб’єкта СБУ за ігнорування парламентського комітету. А відсутність контролю породжує ризики, пояснює Яворський.
«Ці повноваження можуть бути використані не тільки проти Росії, а й проти політичних опонентів та бізнесу, – додає експерт. – В «розробку» можна взяти будь-яку людину. І у такої людини не буде жодного механізму захисту. Вона не зможе оскаржити незаконні дії СБУ в суді».
Безугла запевняє, що від глобальної реформи СБУ ніхто не відмовився. Просто в умовах війни було вирішено переглянути комплексний законопроєкт №3196-д і розбити його на блоки. Пріоритетом №1 було визначено контррозвідку. Далі за планом – ухвалення нового рамкового закону про СБУ, звуження підслідності та обмеження доручень за нетематичними напрямками.
Слідство за чотирма напрямами – шпигунство, тероризм, державна зрада та захист національної державності – зараз недоцільно забирати в СБУ, вважає Безугла: «Є застереження щодо спроможності ДБР найближчим часом перебрати це на себе. Хочемо уникнути колапсу».
«ПІСЛЯ ПЕРЕМОГИ ВІЙНА СПЕЦСЛУЖБ ТІЛЬКИ ПОЧНЕТЬСЯ»
Війна – це вікно можливостей, щоб зробити СБУ більш спроможною, переконаний Костенко.
З 2014 року перші пів року були активні бойові дії, коли на першому плані була армія. Потім настав час спецслужб, розповідає він. Зараз все навпаки: працюють сили оборони, а СБУ – на контррозвідувальному забезпеченні органів влади та ЗСУ.
Тому на цьому етапі треба підсилити контррозвідку, добре працювати з кадровим складом і позбавлятись непрофесіоналів. СБУ має бути більше спрямованою на боротьбу з агентурою та агресором.
Зараз СБУ має забезпечити, щоб в наступний парламент не потрапили замасковані проросійські сили, вважає Безугла.
«Коли ми переможемо – війна спецслужб тільки почнеться», – каже Костенко.
Джерело
Источник: Волнорез